Загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації
Щодня о 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації.
Донецька ОВА та платформа Меморіал згадують убитих росіянами жителів Донеччини.
62-річний Костянтин Третяков загинув 08 листопада у місті Часів Яр - на подвір’ї власного дому під час обстрілу міста російськими військами.
Рівно за місяць до того, на тому самому місці ворожа атака забрала життя його дружини Олени.
Костянтин Третяков тривалий час працював на вогнетривкому комбінаті в Часовому Ярі. Починав як простий робітник, а згодом став генеральним директором підприємства.
«Костя був добрим сім’янином, яскравою, компанійською та веселою людиною. Пам’ятаю, коли він лише починав роботу на комбінаті, ми разом були ведучими концертів, конкурсу краси. Костянтина всі знали. Він був депутатом міської ради, балотувався на посаду мера», – розповіла директорка Часовоярського палацу культури та подруга родини, Катерина Бубнова.
Дружина Костянтина, Олена, також працювала на вогнетривкому комбінаті. Це була знана у місті Часів Яр родина. Їхній син Михайло – відомий тренер з легкої атлетики. Костянтин, пригадує Катерина Бубнова, теж любив спорт та вів активний спосіб життя.
Під час повномасштабної війни, попри ворожі обстріли, подружжя Третякових не покидало Часового Яру. Допомагали людям, які стали вимушеними переселенцями, зокрема, шукали житло для тих, хто виїхав із Попасної.
Після загибелі Олени Третякової, 08 жовтня, Костянтина забрав син до Білої Церкви на Київщині. Він повернувся до Часового Яру в листопаді, щоб вшанувати 40 днів пам’яті про дружину.
«Олена та Костянтин дуже кохали один одного», – каже Катерина Бубнова.
Подружжя Третякових поховали поряд, у місті Часів Яр. У Костянтина та Олени залишилися син Михайло та онучка Кіра.
З 24 лютого росіяни вбили 1279 мирних жителів Донеччини, поранили ще 2780. Наразі невідома кількість жертв у Маріуполі та Волновасі.
Пам'ятаймо!
