Загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації
21 травня 2024 року внаслідок російського обстрілу села Ріг, що поблизу Покровська, обірвалося життя Миколи Галушка та його дружини Лариси. Їхній десятирічний син отримав тяжкі мінно-вибухові травми.
Миколі було 52 роки. Він родом із Донецька, звідки був змушений переїхати у 2014 році, коли російська армія розпочала війну проти України. Очолював шахту «Центральну» державного підприємства «Мирноградвугілля» та ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», а також відокремлений підрозділ «Шахта 1/3 «Новогродівська».
«Микола Миколайович був чудовою людиною і прекрасним керівником», – згадують про нього колеги з Покровсько-Мирноградської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості України.
«Нашому колективу з ним дуже пощастило. Він був професіоналом своєї справи, мав дар передбачати ситуації на два кроки вперед. За будь-яких обставин залишався уважним до підлеглих. Був життєрадісним, креативним, тактовним, цілеспрямованим, справжнім чоловіком, вірним другом і наставником, чудовим співрозмовником та просто хорошою людиною. За часи його керівництва шахта неодноразово досягала вагомих результатів, достроково виконувала річні плани з видобутку вугілля та встановлювала рекорди. Його поважали всі – від найвищого керівництва до простого робітника шахти», – додала колишня колега Інна Золотарська.
Миколу поховали на центральному кладовищі Покровська разом із дружиною.
У нього залишились двоє синів та інші рідні.
О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Донецька ОВА та платформа Меморіал: вбиті росією вшановують пам’ять убитих росіянами жителів Донеччини.
