Загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації
15 квітня 2022 року в Маріуполі загинув 33-річний старшина І статті Ігор Левчук на псевдо Ейс. Під час оборони міста захисник отримав поранення, несумісні з життям.
Ігор народився в селищі Бойківське (Тельманове). Закінчив факультет кримінальної поліції Донецького юридичного інституту МВС України. Працював у Тельманівському райвідділі поліції оперуповноваженим кримінального відділу. Через окупацію рідного селища в 2014 року з сім’єю переїхав у Маріуполь. Продовжив службу в поліції. У 2021 році вступив до лав прикордонників – 23-го загону морської охорони. З початком повномасштабного вторгнення увійшов до групи прикриття «Лелека» Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов».
«Син у прикордонній службі відмовився від керівної посади. Хотів почати все з нуля. Коли почалася велика війна, азовці організували оборону Маріуполя. Ігор був першим із 25 добровольців морської охорони, які зголосилися разом з ними захищати місто. 29 лютого подзвонив вночі: «Мам, як ви там? У нас все добре. Я живий, все нормально. Важко, але працюємо. Зібралися і згуртувалися, будемо тут стояти. Якщо не буду захищати я, другий, третій… хто стане на захист? Все, мамуль, пока». 1 березня зв’язок зник. Подзвонив наприкінці березня. Сказав: «В мене все добре. Люблю своїх дочок дуже-дуже. Мама, можеш мною пишатися. Я б’юся, як лев. Все буде добре, все буде Україна». То були останні його слова. Ми дізналися, що в ніч на 15 квітня син загинув. Ігор був у групі прикриття під час передислокації окремих частин сил оборони Маріуполя до комбінату «Азовсталь». Їхали в абсолютній темряві. Почався жорсткий мінометний та артилерійський обстріл колони. БТР, всередині якого був мій син з чотирма побратимами, а зверху на броні – інші захисники, потрапив під нищівний вогонь. Вижила тільки частина тих, хто був зверху. Син завжди вірив у перемогу України, у повернення всіх окупованих територій, у щасливе майбутнє своїх трьох донечок», – розповіла мати Тетяна Сосєдська.
Кремація відбулася 8 липня 2022 року в Києві.
«Урна з прахом сина зі мною. Ми чекаємо на розбудову Меморіалу Слави в Києві, де має бути відведене місце для Героїв-захисників Маріуполя. Щоб вся країна знала і вічно пам’ятала наших Героїв. Фото мого сина разом зі світлинами інших загиблих захисників розміщене в Черкасах: на площі Слави і на стіні Меморіалу пам’яті», – додала мати офіцера.
Воїна посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
В Ігоря залишилися мати, сестра і три донечки.
О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Донецька ОВА та платформа Меморіал героїв вшановують пам’ять загиблих захисників з Донеччини.
