СКАЗ - це небезпечно! Ця стаття має на меті попередити людину про небезпеку контакту з безпритульними та дикими тваринами, які нерідко є носіями страшної інфекції.
СКАЗ – це гостре інфекційне захворювання всіх теплокровних тварин і людини, що характеризується тяжким ураженням центральної нервової системи з ознаками поліенцефаломієліту, супроводжується паралічами і завжди закінчується смертю.
Збудником сказу є нейротропний вірус, який живе і розмножується лише в живому організмі – в головному і спинному мозку. Велика кількість його накопичується в слинних залозах.
Основним джерелом інфекцій є хворі на сказ дикі хижі (вовки, лисиці) та свійські (собаки, коти), а також сільськогосподарські тварини. Небезпека цих тварин обумовлена наявністю в їх слині великої концентрації вірусу. Сказ – ранова інфекція, при якій зараження найчастіше відбувається при укусі. Потрапивши до рани, вірус може зберігатися від кількох годин до кількох тижнів, тут він доторкується до нервових закінчень і починає рухатися до центральної нервової системи, де розмножується у нейронах.
Інкубаційний період сказу триває досить довго – у середньому 1-3 місяці (хоча може тривати до року), і перші ознаки хвороби виникають пізно, коли у мозку вже відбулися руйнівні процеси (набряк, крововилив, деградація нервових клітин), що робить лікування практично неможливим.
Як розпізнати хвору на сказ тварину?
Головною ознакою захворювання на сказ тварини є зміна поведінки. У поведінці домашніх тварин помітні, найперше, водобоязнь і світлобоязнь. Поява диких тварин у населених пунктах, а особливо вдень – одна з характерних ознак захворювання на сказ. Дикі тварини втрачають обережність, з’являються в населених пунктах, місцях випасу і утримання худоби, нападають на людей та тварин. Домашні тварини не споживають звичайної їжі, стають неспокійними, через декілька днів – агресивними. Буйний період триває кілька днів, після чого розвивається параліч і смерть.
Ознаки захворювання у людей
Тягучі болі, сверблячка у ділянці укусу, хоч рана давно загоїлась, підвищення температури тіла, головний біль, неспокій, безсоння (такий стан триває 1-3 дні). Потім виникає збудження і затримка дихання, водобоязнь (при спробі пити у хворого виникають судомні скорочення м’язів горла і гортані). З’являються галюцинації, параліч м’язів, що у більшості випадків закінчуються смертю.
Для лікування застосовується антирабічна вакцина та імуноглобулін, які є абсолютно не шкідливі для людини. Тільки лікар може оцінити ризик можливого зараження вірусом сказу і призначить, при необхідності, курс імунізації.
Щоб уникнути небезпеки, дотримуйтесь правил
Правила утримання домашніх тварин:
- охороняйте їх від укусів інших тварин;
- регулярно робіть щеплення проти сказу домашнім собакам та котам, в тому числі сторожовим та мисливським собакам;
- виводьте собак на прогулянку в наморднику та на повідку;
У випадку зміни поведінки тварини негайно звертайтесь до найближчої ветеринарної служби.
Якщо вас вкусила або обслинила підозріла тварина:
- негайно промити мильною водою місце укусу чи обслинення та обробити 70% розчином спиртового настою йоду;
- якщо рана кровоточить, але кровотеча не загрожує життю, не слід відразу зупиняти її, бо з нею частково усувається збудник сказу
- ні в якому разі не можна відсмоктувати кров з рани, бо збудник може потрапити в організм через слизову рота;
- за можливістю якнайшвидше звернутися в найближчу медичну установу за допомогою;
- обслинений одяг забороняється замивати після укусу. Його необхідно обережно зняти, провірити, висушити на вулиці і випрасувати гарячою праскою або прокип’ятити.
Рекомендації
- не контактувати з бездомними, дикими і хворими тваринами;
- уважність і обережність в поводженні з тваринами, а особливо з дикими.
