Загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації
Щодня о 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації.
Донецька ОВА, Андріївська громада та платформа Меморіал: вбиті росією згадують убитих росіянами жителів Донеччини.
10 березня російські війська вкотре нещадно атакували Маріуполь. Жителі міста рятувались від артобстрілів хто де міг. Наталія Лізогуб ховалась у під’їзді житлового багатоповерхового будинку. Та від одного з російських ударів будинок завалився. Жінку придавило плитою…
Наталія Лізогуб все життя мешкала в Маріуполі. До повномасштабного вторгнення російських військ в Україну стажувалась на заводі «Азовсталь» на посаді електрика.
Після 24 лютого вона разом зі сім’єю вирішила залишитись у місті.
Подруга Наталії згадує, що це була добра та привітна жінка, яка завжди намагалась бути стійкою, водночас була і невпевненою в собі, й вольовою: «Дуже цікава суміш різних характеристик в одній людині. Ми познайомились на її попередній роботі. Вона стала мені наставницею, ми подружились. Вона була відкритою, але обережною з іншими людьми. На жаль, їй не пощастило мати вірних друзів».
Приятелька пригадала, як колеги подарували Наталії величезного м'якого ведмедя. про якого та мріяла.
«А вона на мій день народження подарувала мені мою мрію – кошеня, яке я дуже полюбила і яке, на жаль, також не вижило в Маріуполі», – розповіла подруга загиблої.
Після того, як Наталія почала стажування на «Азовсталі», вони зустрічались – часом після роботи, іноді на вихідних, Наталія дуже любила розповідати про свій день, і її було приємно слухати, пригадує подружка. І додає (або підсумовує): «Наталя завжди розуміла мене, вислуховувала, не засуджувала. Радила, як можна вийти з тієї чи іншої ситуації. Її дуже не вистачатиме… Найщиріші співчуття родині, батькам та молодшій сестрі».
З 24 лютого росіяни вбили 1213 мирних жителів Донеччини, поранили ще 2604. Наразі невідома кількість жертв у Маріуполі та Волновасі.
Пам'ятаймо!
