Загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації
Щодня о 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації.
Донецька ОВА та платформа Меморіал згадують убитих росіянами жителів Донеччини.
Михайло Гребеницький народився та жив у Волновасі. Працював водієм таксі. 24 лютого 2022 року він приїхав до Маруполя. Чоловік загинув у цьому місті під час бомбардування російськими військами драматичного театру 16 березня 2022 року.
До театру 50-річний Михайло, його дружина Наталія та син Євген приїхали 5 березня. У місті говорили про «зелений» коридор, а локацією для збору, зокрема, була і Театральна площа. Однак евакуація не відбулася. Родина Гребенецьких залишилася в театрі. До того ж, зламалася їхня автівка.
«Перший день ми ночували на сходах. А на другий – переселилися до ложі. У театрі був страшний холод. Їжі не вистачало. Людей було близько півтори тисячі», – згадує Наталія.
За два дні до трагедії люди почали виїжджати з театру. Михайло намагався відремонтувати авто, але вийшла з ладу система охолодження, тож далеко заїхати не вдалося б. Гребенецькі шукали місця в інших машинах, та марно. Довелося залишатися і чекати нагоди вибратися з міста.
16 березня на Театральній площі пролунав вибух. Купол театру впав. У момент удару Наталія зі сином були в ложі, а Михайло – на польовій кухні поблизу театру.
«Через вибухову хвилю ми не могли встати. Я почала задихатися. Син перший видерся. Витягнув мене за капюшон. Він отримав контузію, кричав. У мене з потилиці йшла кров. Треба було шукати чоловіка. Вийшли із центральних дверей. Там лежала жінка. Хлопець – на спині. Лежав з розплющеними очима і дивився в небо. Кухня була засипана камінням», – розповідає Наталія.
Євген ходив по руїнах, сподіваючись знайти батька живим.
З 24 лютого росіяни вбили 1412 мирних жителів Донеччини, поранили ще 3210. Наразі невідома кількість жертв у Маріуполі та Волновасі.
Пам'ятаймо!
