Загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації
Щодня о 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації.
Донецька ОВА та платформа Меморіал згадують убитих росіянами жителів Донеччини.
6 березня 2022 року Олександр Кулініч отримав важкі поранення біля свого під’їзду на вулиці Лавицького в Маріуполі. Того дня Олександр пішов до критої парковки неподалік будинку, де люди ховалися від обстрілів - поніс дітям цукерки. Коли, повертаючись додому, заходив до під’їзду, під ногами розірвався снаряд.
«Онука Дарина через вікно побачила, як він лежить, а поруч палають шість машин. Я, в чому була, побігла до нього. Щосили тягла в під'їзд - на килимі. Навкруги горіло і вибухало. Не знаю, як я затягнула його всередину. Потім сусіди перев'язали йому шнуром від моєї куртки поранену ногу, перерізали ремінь на джинсах, аби полегшити страшний біль, – розповідає дружина Олександра, Тамара. - До обласної лікарні його везли під обстрілами. Він кричав від болю. У приймальному відділенні було дуже багато людей, навколо – крики, сльози, кров. Операція тривала три години. Я була там, під дверима. Кожну хвилину привозили поранених: російські війська продовжували бомбити і місто, і лікарню. Після операції Сашу перевели до реанімації. До речі, одна з двох реанімаційних палат вже була розбомблена. Мені дозволили його побачити. Сказали, що надія є».
Однак 7 березня о 5.30 Олександр помер. Не витримало серце. Йому було 62 роки.
8 березня Олександра Кулініча поховали у братській могилі на старому цвинтарі. Влітку тіло ексгумували та перепоховали.
...Олександр Кулініч народився та жив у Маріуполі. Попри те, що був пенсіонером, працював контролером в охоронній фірмі. Цікавився історією України, відстоював українські цінності та дуже любив українські пісні.
«Саша мав рідкісну душу, був дуже порядним і мені здається, що таких земля вже не народжує. Всі, хто його знав, всі його обожнювали! Справжній у всьому! Єдиний в будинку, хто на свята вивішував прапор України. Ніколи не приховував свого ставлення до Батьківщини. І до останнього не вірив, що прийшла така страшна війна», – розповіла Тамара.
В Олександра залишилися дружина, донька та онука.
З 24 лютого росіяни вбили 1471 мирного жителя Донеччини, поранили ще 3399. Наразі невідома кількість жертв у Маріуполі та Волновасі.
Пам'ятаймо!
