Загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації
Щодня о 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації.
Донецька ОВА та платформа Меморіал згадують захисників з Донеччини.
24 грудня 2022 року, виконуючи службові обов’язки у військовій частині в місті Лозова на Харківщині, помер старший солдат Дмитро Андрєєв. Військовому раптово стало зле. Він помер у кареті швидкої допомоги. За 4 дні до цього воїну виповнилося 39 років.
Дмитро народився у місті Бунге (Юнокомунарівськ). У 2003 році здобув професію бухгалтера у Куп’янському професійно-технічному училищі №64. Жив із родиною у Харкові. Останнім часом працював таксистом.
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік став до лав ЗСУ. Служив у 769-й окремій радіолокаційній роті 164-ої радіотехнічної бригади. Обіймав посаду старшого стрільця відділення охорони взводу охорони.
«Для нас із донькою Марією тато назавжди залишиться героєм, хоча і помер він не на полі бою. З перших днів повномасштабного вторгнення Діма не міг залишатися осторонь, тому майже одразу пішов добровольцем у військкомат. Дуже рвався звільняти харківський напрямок, бо на той момент в окупації в селі Богуславка залишилась мати. Але доля розпорядилася по-іншому: село свекрухи восени деокупували, але побачити живого сина їй так і не судилося. Для всіх нас це була жахлива раптова втрата, адже Діма ніколи не скаржився на здоров’я. Я намагаюсь жити далі, виховую нашу спільну і довгоочікувану донечку та несу світлу пам’ять про нашого тата», – розповіла кохана жінка бійця Олена.
Поховали військовослужбовця на Алеї Слави центрального кладовища у місті Лозова на Харківщині.
У Дмитра залишилися мама Галина Вікторівна, донька від першого шлюбу Вікторія, цивільна дружина Олена й донька Марія.
З 24 лютого росіяни вбили 1667 мирних жителів Донеччини, поранили ще 4034. Кількість жертв у Маріуполі та Волновасі наразі достеменно невідома.
Пам’ятаймо!
