Загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації
Щодня о 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації.
Донецька ОВА та платформа Меморіал: вбиті росією згадують убитих росіянами жителів Донеччини.
6 січня 2024 року ворог атакував ракетами село Рівне Покровського району. Той обстріл забрав життя 7-річного Руслана Самофалова. Поряд із хлопчиком загинули його мама, тато, молодша сестра, бабуся і двоюрідний брат.
Руслан народився на Донеччині. Жив із батьками у селі Рівне. Обожнював конструктори і у чотири роки дуже швидко збирав складні фігури.
«Сашко і Даша довго чекали на першу дитинку і були неймовірно щасливі, коли дізналися, що стануть батьками. Русланчик зростав соромʼязливим хлопчиком, та водночас кмітливим і допитливим», – розповіла хрещена Анастасія Новікова-Михайлюк.
У 2020 році у Руслана зʼявилась сестричка Єва. Невдовзі через повномасштабну війну діти з батьками змушені були виїхати з рідного дому. Оселилися в Києві. Проте на Донеччині залишилися родичі, яких час до часу навідували.
6 січня 2024 року Руслан із рідними прийшов до бабусі по татовій лінії. Принесли кутю, хотіли привітати зі святами. Коли зібралися разом, у дім прилетіла ворожа ракета.
«Після першого вибуху бабуся, яка живе неподалік, ще дзвонила до них. Вони були в домі її свахи. Уже після другого – з ними зник звʼязок. Усіх, хто там був, окрім трирічної сестрички Руслана, Єви, розірвало на шматки. Тіло дівчинки частково вціліло», – додала кума.
У Руслана Самофалова залишилися бабуся, тітка, дядьки та інші родичі.
З 24 лютого росіяни вбили 1837 мирних жителів Донеччини, поранили ще 4493. Кількість жертв у Маріуполі та Волновасі наразі достеменно невідома.
Пам’ятаймо!
