Загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації
Щодня о 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації.
Донецька ОВА та платформа Меморіал згадують убитих росіянами жителів Донеччини.
18 березня 2022 року біля підвалу Маріупольського будівельного коледжу загинула 69-річна Ніна Бичкова.
«Розповідали, що її розстріляли, а потім виявилось, що це були численні осколкові поранення. Та достеменно невідомо. Через деякий час тіло мами забрали. Попередньо – для поховання у братській могилі, де саме – не знаємо», – розповіла донька Юлія.
Ніна Бичкова народилася у Брянській області. Закінчивши школу, переїхала в Україну – у Маріуполі здобула фах будівельниці. Одружилася. У пари народилося двоє дітей – спершу син, а потім донька. Ніна працювала у Маріупольському будівельному коледжі. Додатково ще підпрацьовувала, щоби дати своїй сім’ї все найкраще.
«Мені здається, що вона постійно працювала і робила це заради дітей. Вона дуже опікувалась нами навіть тоді, коли ми вже були далеко не діти. До неї можна було звернутися по допомогу. Звісно, ми це робили рідко, щоб не хвилювати, але її материнське серце завжди відчувало, коли щось не так. Вільного часу у мами майже не було, а коли зʼявлявся, то весь віддавала дітям і онукам. Вона була суворою матірʼю, їй потрібно було все контролювати, а от коли з’явились онуки – то любила їх по-іншому, дуже балувала», – розповіла донька Юлія.
Повномасштабна війна застала Ніну Миколаївну у її квартирі на вулиці Олімпійській у Лівобережному районі Маріуполя. Поки був зв’язок, донька щодня телефонувала. Просила, щоби мама з братом та його сім’єю поїхали у більш безпечне місце. Ніна не захотіла, вірила, що все скоро закінчиться.
Останній раз донька розмовляла з мамою 2 березня, коли та була на роботі у коледжі. Днями туди якраз прилетіло. Уже 3 березня зв’язок із Ніною було втрачено. Коли у квітні Юлії вдалося вибратися з міста, вона шукала будь-яку інформацію про маму.
«Через те, що міст підірвали та йшли активні бойові дії у районі Азовсталі, потрапити до неї було неможливо. Я почала шукати рідних через соціальні мережі, бо зв’язку з ними не було... Одного дня пролунав дзвінок. Мені повідомили, що мамуся загинула 18 березня 2022 року біля підвалу Маріупольського будівельного коледжу», – сказала Юлія.
У Ніни Бичкової залишилися донька, син та онуки.
З 24 лютого росіяни вбили 1884 мирних жителів Донеччини, поранили ще 4709. Кількість жертв у Маріуполі та Волновасі наразі достеменно невідома.
Пам’ятаймо!
