Загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації
10 березня 2022 року в Маріуполі під час виконання бойового завдання загинув 29-річний молодший сержант Олександр Лі, позивний Музикант. Тоді разом з Олександром не стало ще двох побратимів.
Олександр народився у місті Добропілля. Здобував освіту в Добропільському НВК № 4. Дуже любив музику, сам писав пісні, записав декілька композицій. Відвідував церкву «Слово Життя», де і познайомився зі своєю майбутньою дружиною Елеонорою. Після закінчення школи вступив до Біблійного інституту «Слово Життя» в місті Донецьк. За два роки закінчив його й пішов в армію. Служив у Львові.
Після демобілізації Олександр повернувся до рідного Добропілля, де почав працювати на шахті. Згодом переїхав у Донецьк і влаштувався в компанію менеджером. Мріяв стати журналістом, тому після російського вторгнення у 2014 році повернувся в Добропілля, де знімав репортажі про ситуацію в районі. Там познайомився з Олегом Куциним, який створював добровольчий батальйон «Карпатська Січ». Олександр вирішив стати до лав батальйону. Став снайпером. Разом із побратимами захищав Донецький аеропорт. У 2015 році був поранений, втратив палець на лівій руці.
У 2016 році Олександр пішов з армії, адже хотів спробувати пожити цивільним життям. Одружився зі своєю коханою Елеонорою. Подружжя переїхало жити до ОАЕ. Там Олександр працював баристою, згодом – менеджером у ресторані. Але його завжди тягнуло на війну. Щоб покращити свої навички, чоловік їздив на військові курси в міжнародну академію в Польщі. Після цього вирішив повернутися в Україну і став до лав полку «Азов».
За кілька днів до повномасштабної війни в Олександра вже був казармовий режим. 22 лютого 2022 року він попрощався зі своєю дружиною і відправив її додому в Добропілля. Тоді пара бачилася востаннє.
З перших днів вторгнення Олександр обороняв Маріуполь. Був стрільцем-помічником кулеметника відділення розвідки. Підтримував контакт зі своєю дружиною телефоном до 5 березня. Далі з ним не було звʼязку, але через друзів Елеонора знала, що її чоловік живий.
10 березня Олександр загинув, дружині повідомили про це за кілька днів. Та все ж вона вірила, що чоловік живий. Аж поки за 7 місяців у межах обміну тілами українських захисників їй повідомили про збіг ДНК. Тіло воїна повернули додому.
У березні 2023 року з Олександром попрощалися на Байковому кладовищі в Києві.
«Саша був дуже відповідальним, чесним, сміливим. За що не візьметься – усе у нього виходить. Був гарним чоловіком, ми кохали одне одного та підтримували в усьому. На жаль, у чоловіка були доволі складні стосунки з батьками. Коли у 2016 році ми побралися, Саша мені сказав, що хоче побудувати міцну сімʼю, протилежну тій, яка була у нього», – згадує дружина захисника Елеонора Лі.
За свою службу воїн був нагороджений низкою відзнак: за оборону Донецького аеропорту, відзнака партії «Свобода», медаль Михайла Коцюбинського, медаль «Захиснику Вітчизни». Посмертно Олександра нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. У місті Добропілля перейменували вулицю іменем Олександра Лі. А у багатьох містах Донеччини, зокрема і в Добропіллі, були розміщені плакати та бігборди з біографією захисника України.
О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Донецька ОВА та платформа Меморіал героїв вшановують пам’ять загиблих захисників з Донеччини.
