Загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації
41-річна Оксана Мартинова загинула 23 березня 2022 року в Маріуполі.
Вона разом із 18-річним сином Максимом жила у Лівобережному районі, який одним із перших потрапив під щільні цілодобові обстріли. Один із таких обстрілів забрав життя матері та сина.
«Вони стояли біля свого будинку, навпроти лікарні №4. День був погожий і не дуже «гучний». Тому багато хто з сусідів вийшли подихати свіжим повітрям. Навели на вулиці лад там, де готували їжу. Збиралися вже розходитися по підвалах, і – раптовий приліт зі сторони «Східного». Пряме влучання в їхній під'їзд. Максим загинув одразу. Оксану, ще живу, чоловіки в покривалі понесли в лікарню. Лікар, який спустився, розвів руками, сказав, що це агонія. Вона померла, не приходячи до тями», – розповіла мати загиблої Ольга Рубан.
Оксана народилася та виросла в Маріуполі. Працювала в навчально-виробничому центрі для робітників металургійного комбінату «Азовсталь», була майстринею виробничого навчання.
«Якою вона була людиною?! Можна багато сказати епітетів і хороших слів. Але... Коли рвуться снаряди, чути автоматні черги, над головою – гул літака, а вона біжить до тебе, від лікарні №4 на площу, щоби побачити і дізнатися, чи жива, поділитися з тобою найціннішим – водою... Це дорогого вартує... Оксана – життєрадісна молода жінка, з великими планами на життя. Любляча і улюблена мама і дочка. А ще вона завжди була привабливою – і внутрішньо, і зовні», – розповіла знайома родини Ірина Дяченко.
В Оксани Мартинової залишилися батьки.
Де поховані жінка та її син – невідомо.
О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Донецька ОВА та платформа Меморіал: вбиті росією згадують убитих росіянами жителів Донеччини.
