Загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації
Солдат Олександр Верпека загинув 19 травня 2024 року поблизу села Липці Харківської області внаслідок ворожого удару FPV-дроном. Йому було 37 років.
Народився у Слов’янську. Закінчив школу №13, після чого почав працювати. Їздив на заробітки за кордон – займався будівництвом. Потім працював на розробці шлакової гори у Краматорську, а останнім часом – на меблевій фабриці «Альфа».
«Олександр був дуже щирим та доброзичливим, - сказав його батько, Анатолій Верпека. – Майстер на всі руки, міг робити все. У нас він був єдиним сином. Це дуже важка втрата».
Після початку повномасштабного вторгнення Олександр разом із родиною виїхав до Кривого Рогу. 4 січня 2024-го був мобілізований до лав Національної гвардії України. Проходив службу у складі 3-ї бригади оперативного призначення «Спартан» імені полковника Петра Болбочана НГУ – обіймав посаду старшого механіка-водія батальйону оперативного призначення.
Виконував бойові завдання спочатку в районі Роботиного в Запорізькій області, а згодом на Харківщині.
Похований у Слов’янську на кладовищі на вулиці Данила Галицького.
Вдома на Олександра чекали батьки.
О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Донецька ОВА та платформа Меморіал героїв згадують загиблих захисників з Донеччини.
