Загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації
Життя 54-річного Олексія Клименка відібрав російський авіаудар по Словʼянську вранці 10 березня 2026 року. Він був у власній квартирі на вулиці Торській, коли поряд із будинком впала ворожа бомба. Чоловік зазнав тяжких поранень і потрапив до лікарні. Протягом тижня медики боролися за життя Олексія, та 17 березня він, так і не прийшовши до тями, помер у реанімації.
Олексій Клименко народився 1 січня 1972 року в селі Олександрівка Донецької області. Навчався спочатку в Богородичанській, потім у Святогірській школах. Згодом родина переїхала до Слов’янська. Тут закінчив державний педагогічний інститут (Донбаський державний педагогічний університет). Здобув спеціальність вчителя трудового навчання. Працював учителем фізкультури, ландшафтним дизайнером, був підприємцем. Останній час працював будівельником.
Життєрадісний, енергійний, позитивний, відданий сім’янин, вірний друг – таким пригадують Олексія рідні й близькі.
В Олексія Клименка залишилися дружина, 9-річна донька та дорослий син.
Щодня о 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Донецька ОВА та платформа Меморіал: вбиті росією згадують убитих росіянами жителів Донеччини.
